Меланхолія

Мигоче  небо  –  мрячить  дощ  зрання,
Елегія  –  сумна,  тужлива  пісня,
Лавина  слів,  як  спроба  пізнання,
Абстракція  -  це  нереальна  дійсність,
Нірвана  –  абсолютна  пустота…
Харизма    -  унікальний  божий  дар,
Оазис  –  це  рослинний  рай  в  пустелі,
Любов  –  в  душі  і  серці  ніби  жар,
І  крутиться  життя  на  каруселі,
Ятриться  болем  зранена  душа…

(По  вертикалі  –  МЕЛАНХОЛІЯ…)

                                   автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО
Share on facebook